- віщун
- -а́, ч.1) заст. Той, хто віщує, пророкує що-небудь.2) перен., поет. Ознака, прикмета того, що настане.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віщун — щуна, ч. Вр. Віщун, людина, яка що небудь пророкує … Словник лемківскої говірки
віщун — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
щунять — щун ять, яю, яет … Русский орфографический словарь
відун — а/, ч. У давніх слов ян – людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк … Український тлумачний словник
віщівник — а/, ч., зах. Віщун … Український тлумачний словник
віщунка — и, заст., поет. Жін. до віщун … Український тлумачний словник
віщунський — а, е, заст. Прикм. до віщун … Український тлумачний словник
маг — а, ч. 1) У країнах Стародавнього Сходу – жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє. 2) Людина, що нібито володіє таємницями магії (у 1 знач.); характерник, чарівник, чаклун, віщун … Український тлумачний словник
провісник — а, ч. 1) заст. Те саме, що віщун 1). 2) чого, перен., уроч. Особа, яка провіщає, проголошує що небудь і бореться за його здійснення; глашатай. 3) чого. Той (те), що своєю появою, поведінкою і т. ін. віщує які небудь зміни в природі (про рослини,… … Український тлумачний словник
протей — я, ч. 1) міф. Морське божество віщун, яке мало здатність змінювати свій вигляд. 2) Рід паличкоподібних неспороносних рухливих бактерій … Український тлумачний словник